УРОК №31 Й. С. БАХ. БІОГРАФІЯ ТА КОРОТКИЙ ОГЛЯД ТВОРЧОСТІ.
Скрипалем, міським і придворним
музикантом в Айзенасі був батько Йоганна Себастьяна. Коли Йоганну Себастьяну
виповнилося п'ять, батько почав вчити його грі на скрипці.
Малий скрипаль, володіючи дуже гарним
голосом, співав в хорі міської школи, але щасливе дитинство скінчилося рано –
коли майбутньому композитору лишень виповнилося 9 років, померла його мати, а
через рік – батько. Йоганна Себастьяна та його брата – Йоганна Якоба, узяв до
себе їхній старший брат – Йоганн Христоф, який був органістом у містечку
Ордруф.
Себастьян та Якоб навчались у гімназії, й
паралельно брат навчав їх грі на орґані та клавірі. А музичною композицією він
оволодів самостійно, переписуючи твори різних авторів.
Початок самостійного життя
У 15 років(1700) Бах закінчив гімназію та перебрався в місто
Люнебург, де він вчився в ліцеї. Там викладали богослів'я, латину, історію,
географію, фізику тощо. Також він співав в церковному хорі при церкві св.
Михаїла. Самостійно вивчав французьку та італійську мови. Під час навчання Бах
відвідує Гамбург (за 45 км від Люнебургу), щоб познайомитись із музикою
орґаніста Райнкена. Під час навчання юнак написав перші власні твори для орґана
і клавіра.
У 18 років (1703) Бах закінчив школу і
отримав право вступити до університету. Але він не зміг використати це право,
так як потрібно було добувати гроші на прожиття. І він служить церковним
орґаністом в Арнштадті. Восени 1705 р. молодий Бах відправився в місто Любек,
щоб послухати гру прославленого орґаніста Букстехуде.
У 22 роки (1707р.) –юнак працює
орґаністом в церкві Св. Власія в Мюльхаузені. В цьому ж році Бах одружився із
своєю кузиною Марією Барбарою з Арнштадта. Згодом у них народилося семеро
дітей. Четверо з них (дочка і три сини) дожили до повноліття. Двоє з них стали
композиторами і музикантами: Вільгельм Фрідеман і Карл Філіп Еммануїл. Третій
син, Йоганн Готфрід Бернхард теж почав кар'єру музиканта, але помер у віці 24
років.
ВЕЙМАР (1708 – 1717)
Недовго прослуживши скрипалем і
орґаністом в трьох містах, Бах в 1708 році влаштувався в Веймарі. Там він був орґаністом
при дворі герцога, а потім віце-капельмейстером (помічником керівника
капели – групи співаків та інструменталістів). У Веймарі з'явився ряд його
чудових орґанних творів, таких, як Токата і фуґа ре мінор, Пасакалія до
мінор, хоральні прелюдії.
При веймарському дворі була можливість
знайомитися з творами італійських і французьких композиторів і він зробив ряд
вільних перекладень для клавесина і орґану скрипкових концертів Антоніо
Вівальді. Так народилися перші в історії музичного мистецтва клавірні концерти.
Протягом трьох років у Веймарі в
обов’язки Баха входило написання раз на місяць нової духовної кантати (всього
виникло більше 30 творів).
На той час Бах став неперевершеним
виконавцем і імпровізатором на орґані та клавесині. Восени 1717 р. Бах відправився
в столицю Саксонії Дрезден, де вирішили влаштувати змагання між ним і Луї
Маршаном, знаменитим французьким орґаністом і клавесиністом. Спочатку грав
Маршан: усі були захоплені. Та коли за клавір сів Й. С. Бах, який спочатку
майстерно зіграв прелюдію, потім французьку пісеньку (яку награвав Маршан) із
величезною кількістю цікавих варіацій, французькому клавіристу нічого не
залишилось, як цілковито визнати перевагу свого суперника. На наступний концерт
Маршан вже не прийшов, поспішивши потайки виїхати з міста.
Однак коли помер старий придворний
капельмейстер, обов'язки якого фактично виконував Бах, то звільнену посаду
віддали не йому, а бездарному синові покійного. Обурившись такою
несправедливістю, Бах подав прохання про відставку. За "нешанобливу вимогу"
його піддали домашньому арешту. Але він проявив мужність та наполегливість і через
місяць герцогу довелося знехотя віддати "немилостиве розпорядження" і
відпустити непокірного музиканта на волю.
КЕТЕН (1717 – 1723)
В кінці 1717 р. Бах зі своєю сім'єю
перебрався в Кетен. Місце придворного капельмейстера йому запропонував князь
Леопольд Ангальт-Кетенський, володар маленької держави по сусідству з
Тюрингією. Він був непоганим музикантом – співав, грав на клавесині і віолі да
гамба. Князь надав своєму новому капельмейстеру гарне матеріальне забезпечення
і ставився до нього з великою повагою.
В обов'язки Баха входило керувати капелою з 18 вокалістів та інструменталістів, акомпанувати князю і самому грати на клавесині. В Кетені виникло багато бахівських творів для різних інструментів. Дуже різноманітно представлена серед них КЛАВІРНА МУЗИКА: Маленькі прелюдії, 2-3-голосні інвенції (синфонії) були написані Бахом для занять зі своїм старшим сином Вільгельмом Фрідеманом; перший з двох томів «Добре темперованого клавіру» (ДТК), який в цілому включає 48 прелюдій і фуґ, «Хроматична фантазія і фуґа», клавірні сюїти «Французькі» та «Англійські», 6 Бранденбурзьких концертів, які продовжили традиції "рудого священника" Вівальді в жанрі concerto grosso).
Князь Леопольд брав з собою Баха,
здійснюючи поїздки в сусідні держави. Коли Йоганн Себастьян повернувся в 1720
р. з такої поїздки, його спіткало важке горе – померла його дружина, залишивши
чотирьох дітей. В 1721 р. Бах знову одружився. Його друга дружина, Анна
Магдалена, мала гарні музичні здібності, чудовий голос. Займаючись з нею, Бах
склав зі своїх п'єс і частково з п'єс інших авторів дві клавірні "Нотні
книжечки". Анна Магдалена народила Баху 13 дітей, з яких до зрілого
віку дожили шестеро (двоє, Йоганн Крістоф Фрідріх і Йоганн Крістіан, стали
відомими музикантами).
ЛЕЙПЦИГ (1723 – 1750)
У 48 років (1723) Бах переселився в Лейпциг – великий
торговий, а також культурний центр Саксонії. З князем Леопольдом він зберіг
добрі стосунки. Але в Кетені можливості музичної діяльності були обмежені – там
ні великого орґану, ні хору. До того ж у Баха підростали старші сини, яким він
хотів дати гарну освіту. У Лейпцигу Бах зайняв посаду кантора (керівника хору
хлопчиків) і вчителя співочої школи при церкві Святого Фоми. Йому довелося
прийняти ряд сором'язливих умов, наприклад «не виїжджати з міста без дозволу
пана бургомістра».
На кантора Баха покладалося багато інших
обов'язків. Він повинен був ділити на частини невеличкий шкільний хор і дуже
маленький оркестр (скоріше – ансамбль), щоб музика звучала під час служби в
двох церквах, а також на весіллях, на похоронах, на різних святах. А далеко не
всі хлопчики-хористи мали гарні музичні данні. Шкільний будинок був брудним,
запущеним, вихованців погано годували і одягали. На все це Бах, який одночасно
вважався лейпцігським музичним директором, не раз звертав увагу церковного
начальства і міського управління (магістрату). Але у відповідь отримував мало
матеріальної допомоги, зате багато службових причіпок і доган. З учнями він
займався не тільки співом, але і грою на інструментах, крім того, наймав для
них за свій рахунок вчителя латинської мови. Церковне начальство також було
невдоволене музикою Баха. Її вважали занадто яскравою та барвистою, що
суперечило церковним канонам.
Незважаючи на складні життєві обставини,
Бах захоплено займався творчістю. У перші три роки служби він майже щотижня
складав і розучував з хором нову духовну кантату. Всього творів Баха в цьому
жанрі зберіглося близько 200. У Лейпцигу
Бах створив свої найвизначніші монументальні вокально-інструментальні твори («Страсті за Іоанном», «Страсті за
Матвієм» та Месу сі мінор), а також велику кількість різних
інструментальних творів, в тому числі ІІ том «Добре темперованого клавіру».
Бах виїжджав до Дрездена, Гамбурга,
Берліна та інших німецьких міст, грав там на орґані, випробовував нові
інструменти. З березня 1729 р. більше 10 років Бах очолював в Лейпцигу «Музичну
колегію» – товариство з студентів університету, місцевих шанувальників музики –
інструменталісти та співаки). Протягом року товариство двічі на тиждень
влаштовувало двогодинні концерти у кав'ярні Циммермана. Саме тоді була написана
«Кавова кантата» (кавовий напій саме ставав популярним).
Чимало турбот, але і чимало радощів
доставляла Баху його велика сім'я. В її колі він міг влаштовувати цілі домашні
концерти. У 1747 році Бах створив цикл п'єс «Музичні дарунки»,
присвячений прусському королю Фрідріху II.
Останньою роботою композитора став
збірник «Мистецтво фуґи» з 14 фуг і 4 канонів на одну тему. Цікаво, що в
останній фузі композитор відтворив музичну тему, яка складалась із звуків
В-А-С-Н (Bach; b – сі-бемоль, а – ля, с – до, h – сі). На жаль, ці твори не
зрозуміли навіть його сини.
Наприкінці 1740-х років здоров'я Баха
погіршилося, особливо турбувала різка втрата зору. Дві невдалі операції спричинили
повну сліпоту, але й тоді він продовжував творити, диктуючи ноти для запису.
За десять днів до смерті Бах, начебто,
прозрів, але через кілька годин з ним стався удар. Незважаючи на старання
лікарів, Бах помер 28 липня 1750 року. Можливою причиною смерті композитора
називають ускладнення після операції.
Йоганна Себастьяна Баха поховали поблизу
церкви св. Томи, у якій він прослужив 27 років. Могила не зберіглася. У 1894 р.
залишки тіла було випадково знайдено під час будівельних робіт і перепоховано в
приміщенні самої церкви.
В 1850 р. в Німеччині було створено
Бахівське товариство, яке підготувало до друку повне видання творів Баха, а
згодом започаткувало фестиваль бахівської музики (Бахфест), який щороку
відбувається у місті Фрайбург.
З 1950 року у Лейпцигу проводиться
Міжнародний конкурс імені Й. С. Баха.
Основні твори
Грандіозна за масштабами творча спадщина
Й.С.Баха (понад 1000 творів) охоплює всі жанри того часу, крім опери.
Вокально-інструментальні твори:
• «Страсті
за Іоанном», «Страсті за Матвієм»
• Меси
(найзнаменитіша Меса сі мінор)
• Духовні
кантати (збереглося близько 200)
• Світські
кантати (збереглося понад 20)
• Пасіони,
ораторії, хорали
Оркестрові твори:
• 4
сюїти ( «увертюри»)
• 6
«Бранденбурзьких концертів»
• Концерти
для соло інструментів з камерним оркестром…
Твори для смичкових інструментів
Орґанні твори:
·
70
хоральних прелюдій,
·
Прелюдії
і фуґи,
·
Токката
і фуґа ре мінор
·
Пасакалія
до мінор
Клавірні твори:
• Збірка
«Маленькі прелюдії і фуґи»
• 15
двоголосних інвенцій та 15 триголосних інвенцій
• 48
прелюдій і фуґ «Добре темперованого клавіру» («ДТК») (2 тома)
• 6
«Французьких» і 6 «Англійських» сюїт
• «Італійський
концерт» для клавесина соло
• «Хроматична
фантазія і фуґа»
• «Мистецтво фуґи»
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитися зі змістом уроку №31. Запишіть у зошит НОМЕР і ТЕМУ
та стислий конспект:
2. Знайдіть 3 цікаві факти з
життя композитора, про які не було вказано на уроці!
3.Пройдіть тест за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7883176

Комментарии
Отправить комментарий