В епоху БАРОКО відбувся розвиток інструментальної музики.
Згадаємо
клавішні музичні інструменти
КЛАВЕСИН — старовинний клавішний струнно-щипковий музичний інструмент, металеві струни якого защипуються плектром з пера або шкіри. Існують клавесини двох типів: крилоподібної форми великого розміру (вертикальний або горизонтальний) і меншого розміру — квадратної, прямокутної або п'ятикутної форми.
Клавесинв Італії називали ЧЕМБАЛО,в Англії ХАРПСІХОРД, ну а нам як то звичніше що б його називали -клавесін сама назва від латинського clavis - що означає ключ (власне і слово клавіша від цього слова).
ВЕРДЖІНЕЛЬ(1628)- різновид клавесину,має один набір струн і один мануал. Мануал на
вірджиналі зсунутий вліво від центру. В Англії до XVII століття словом virginal
називали будь-які клавішні інструменти, оснащені струнами (наприклад,
клавесин).
КЛАВІКОРД - ("ключ, струна") — клавішно-струнний музичний інструмент
XV–XVIII ст., різновид клавесину. Клавіші клавікорду приводять у дію механізм металевих штифтів
(тангентів), які досягають звучання шляхом натиску на струну.
СПІНЕТ (лат— шип, колючка) — різновид клавесину. Має
невеликий крилоподібний або трапецієподібний корпус, 1 мануал, струни для
забезпечення діапазону від 2 до 4 октав.
Й. Ройєр. Рондо «Запаморочення» у віртуозному виконанні Жана Рондо
на харпсіхорді. (5:59).
Представники школи французьких клавесиністів Ф. Куперен, Ж. Ф. Рамо,
Л. Дакен
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЖАНРИ ЕПОХИ БАРОКО.
Варіація,
Соната
ДОМІНІКО СКАРЛАТТІ–автор понад 550 сонат для клавіру. Старовинна сонатна форма
Д. Скарлатті. Соната сі-бемоль мінор А.Б. Мікелянджелі(2:49)
Д. Скарлатті. Соната ре мінор К. 141 Марта Аргеріх(3:24).
Танцювальна сюїта (послідовність танцювальних номерів, об'єднаних однією темою, проте водночас контрастних за темпом і характером).
Генріх Бібер. Чакона
Mensa Sonora. (4:45).
Г. Ф. Гендель. Пасакалія
з Сюїти №7 соль мінор. Варіації soprano ostinato i basso ostinato (4:09).
Кіносцена змагання Г. Ф. Генделя і Д. Скарлатті перед принцом Располі (3:23).
Яскравим зразком галантного стилю (рококо) з його тяжінням до пасторальних образів, витонченості та елегантності стала ЗВУКОЗОБРАЖАЛЬНІСТЬ у програмних клавірних п’єсах
Ж. Ф. Рамо. «Курка»(4:09)
Ж. Ф. Рамо. «Дикуни»,(1:25).
Полегшена фактура,
рясна мелізматика у формі РОНДО.
ОРГАННА МУЗИКА
У духовній та камерній світській музиці в епоху бароко основним музичним інструментом став ОРГАН, який називали "королем музичних інструментів". Найвідоміші композитори органної музики вважаються Г.Ф. Гендель та Й С.БАХ.
Найбільший трубний орган в Україні, знаходиться у Львові та має аж близько 6000 труб. Його побудували австрійці в 1932-33 роках і він ще досі неймовірно виглядає та звучить. В Органному залі майже щодня дають концерти.
Органна музика та
її представники:Т. Альбіноні, Д. Фрескобальді, Д. Букстехуде, Й. Пахельбель,
Г. Ф. Гендель, 116 Й. С. Бах та ін.
БАРОКО (з іт. "химерний, незрозумілий") – провідний художній стиль у країнах Європи з кінця ХVІ до середини ХVІІІ ст. (тривав близько 150 років: від 1600 до 1750 рр.). Цей стиль пов’язаний з інтенсивним формуванням могутніх європейських держав, великих наукових відкриттів. Визначальні риси в творах мистецтва бароко: · Динаміка (рух), · Химерне поєднання контрастних образів, · Схильність до вражаючих ефектів та експресивності, · Театральність, монументальність і декоративна пишність. · Велика роль символів та алегорій (двопланове художнє зображення: реальні образи заховані під художніми образами з характерними ознаками). Удосконалювалися такі жанри як кантата, ораторія, пасіон. В одночас з’явилися нові інструментальні жанри - кончерто гроссо (іт. –великий концерт) , соната , сюїта . ...
Музична культура епохи бароко характеризується появою і розвитком вокальних та музично-театральних жанрів: ОПЕРИ, ОРАТОРІЇ, КАНТАТИ, ПАССІОНА (ПРИСТРАСТЕЙ). Найважливіша подія епохи барокко – народження ОПЕРИ. ЗГАДАЄМО , що: -опера виникла в Італії (Флоренція) в XVI-XVII століть і мала назву «ДРАМА ДЛЯ МУЗИКИ»; -її створення було пов'язано з відродженням давньогрецької драми (Есхіл, Софокл, Еврипід); -спочатку це був сольний спів в супроводі інструменту – монодія (грец.-«один»,«пісня»). Такий стиль співу назвали «РЕЧИТАТИВ» (від іт.«декламувати»), бо акцент робився на якісній вимові слів, а не на передачі почуттів героїв. -частиною опери були вокальні ансамблі, хор, танцювальні епізоди. Перші опери створили діячі Флорентійської камерати. ФЛОРЕНТІЙСЬКА КАМЕРАТА (і тал. "Камерата" - компанія) - об'єднання поетів, музикантів, вчених, любителів музики, що склалося до 1580 року у Флоренції. До складу Флорентійської камерати входили: Якопо Пері...
Легендарними композиторами доби Відродженнястали стали ҐРЕҐОРІО АЛЛЕГРІ, П’ЄРЛУЇДЖІ ПАЛЄСТРІНА ТА ОРЛАНДО ЛАССО. Ознакою Ренесансу вважаються «Акорди Палєстріни». «Акорди Палєстріни» - це низка консонансних тризвуків на діатонічному низхідному басі. У строгому стилі дисонанс (ризькі за звучанням інтервали) дозволялися на слабій долі як прохідний звук або затримання. Такий в итриманий стиль з уникненням дисонансних інтервалів (секнди, септіми), а також недосконалих консонансів (м.3, в.3, м.6, в6) отримав назву «stile оsservato» . Поступово в цей період формується тональний центр мелодії (мажор і мінор), хоч переважає ладова свобода. ДЖОВА́ННІ П'ЄРЛУЇ́ДЖІ ДА ПАЛЕСТРИНА (1525(26)-1594, Рим) — італійський композитор; найвизначніший представник римської композиторської школи, який залишив більше 100 мес.Творчість Палестрини вплинула на розвиток церковної музики епохи Ренесансу: вище духовенство наказало усім брати приклад саме з Палестрини. ...
Комментарии
Отправить комментарий