Урок №7.Балет. Синтетична природа жанру. Структурні особливості балету. М. Скорульський. «Лісова пісня».
Получить ссылку
Facebook
X
Pinterest
Электронная почта
Другие приложения
БАЛЕТ(з італ. «танцювати»)- театральна музична вистава, в якій зміст розкривається в засобами
танцю, міміки і музики. Історія
балету починається в XIV столітті (в епоху Відродження) в Італії.Але перший професійний балет з'явився в другій
половині XVI століття у Франції.
Основною частиною танцюристів
були чоловіки.Перша балерина
вийшла на сцену тільки в 1781 році. Однак це були поодинокі випадки.
Конкурувати з чоловіками на сцені жінки стали майже через півстоліття.
В балеті є три основних складових:
солісти,
кордебалет (група танцюристів)
оркестр.
В основі балету лежить літературний
твір, по якому пишеться сценарій – ЛІБРЕТТО
(з італ. «книжечка»). Потім композитор пише музику, а постановник-балетмейстер
ставить танці.
Основними видами танцю у
балеті є:
Класичний танець (вид хореографічної вишуканої пластики з
виразними рухами на пальцях ніг або НА ПУАНТАХ, з виворотністю ніг, високими стрибками тощо);
Характерний танець (балетне наслідування будь-якого народного
або бального танцю);
Пантоміма(від грец. «зображувати без слів»)епізод нетанцювального характеру з
виразною мімікою та жестами, наближеними до реальної поведінки людей);
Па д'аксьйон–
танець-дія, якій поєднує класичний танець і пантоміму.
Танець модерн(сучасний танець без використання традиційних
балетних форм).
У сучасному балеті широко
використовуються елементи гімнастики і акробатики.
Артисти балету: жінка
- балерина, чоловік –балерун;
Всі музично-театральні
жанри мають схожу будову, а саме розподіл на дії (акти), картини, сцени:
Увертюра- (з франц. – відкриття,
початок) – оркестровий вступ
Картина – це частина дії, що проходить на фоні одних декорацій.
Ознакою початку нової картини є зміна декорацій.
Сцена – частина картини. Ознакою початку нової сцени є зміна
складу дійових осіб, що знаходяться на сцені.
МУЗИЧНІ ТЕРМІНИ
БАЛЕТМЕЙСТЕР (нім. «постановник балету») керівник балетної
трупи.
ПУАНТИ - балетне взуття (відомо, що більшість балерин
зношують 2-3 пари пуантів в тиждень).
БАЛЕТНА ПАЧКА –пишна коротка
багатошарова спідниця для танцівниць)
була придумана лише в 1839 році.
ДИВЕРТИСМЕНТ (з франц.
«розвага, забава») – розважальна сюїта танців, які безпосередньо не
пов’язані із сюжетом балету.
АПОФЕОЗ (з грец. «уславлення») - прославляння якоїсь особи; святкове
завершення події.
МИХАЙЛО СКОРУЛЬСЬКИЙ. «ЛІСОВА ПІСНЯ» балет на 3 дії (1936)
Головна ідея балету - оспівування незбагненної сили великого кохання.
Лібрето до балету було
написане дочкою композитора — Наталією Скорульською, за
мотивами однойменної драми-феєріїЛесі Українки.
В той час Наталія була балериною
Київської опери, зго́дом стала балетмейстеркою.
В творі відбувається поєднання реальності (картини
народного побуту) з таємничим світом народних легенд і казок (опоетизовані
образи Мавки, русалок, Водяника, Перелесника, Того що греблі рве, Того що в
скелі сидить та ін.).
Значне місце в балеті посідають мелодії українських пісень («Перейди,
місяцю», «Гей, гей, я молодець тихий», «Летіла зозуля»),оригінальних
народних мотивів з Волині, запозичені з нотного додатку до «Лісової пісні»
Лесі Українки (сопілкові награвання Лукаша. Яскраво змальовані музичні
характеристики головних персонажів Мавки та Лукаша, втілення їх почуттів у лейтмотиві
кохання.
Після написання у 1936 році балет було
прийнято до постановки Київським театром опери і балету, проте Друга світова
війна завадила закінченню робіт. Прем'єра відбулась лише у лютому 1946 під час
святкування 75-річчя від дня народження Лесі Українки. Постановку вистави
здійснили балетмейстер С. Сергєєв, диригент Б. Чистяков, художник О.
Хвостенко-Хвостов. Постановка в хореографічному плані поєднувала
елементи класичного (фантастичні образи) і українського народного
танців (реалістичні образи).
І
ДІЯ
Ледь затріпотіли листочки на деревах,
як на лісову галявину грайливо і нестримно вибіг співучий весняний струмок і закружляв з дочкою Водяника, благаючи її
втекти з ним. Але сердитий батько на сторожі, він проганяє спокусника, а
неслухняну русалоньку забирає на дно.
У ліс приходить дядько Лев з Лукашем.
Заграв Лукаш на сопілці, озвалися гомінкі лісові голоси, прокинулась від
зимового сну лісова дівчина Мавка. Вона зненацька виростає перед юнаком у ту
мить, коли він хоче зрубати білокору берізку, і зачаровує його.
ЗАВДАННЯ:При прослуховуванні
кожного музичного прикладу визначати вид балетного танцю; КЛАСИЧНИЙ або ХАРАКТЕРНИЙ?
(на уроці)
Пробудження Мавки(лейтмотивкохання)
Адажіо
Мавки та Лукаша
Коли пустотлива Русалка і Куць —
лісовий чортик — заманюють Лукаша в болото, Мавка рятує юнака. Лісова дівчина
сповнена досі незнаними їй почуттями:
Танець русалок(на мелодію з додатку №3 Лесі Українки)
ІІ
ДІЯ
На лісовій галявині Лукаш побудував
собі хату. Та не до душі Лукашевій матері ніжна й тендітна Мавка. Стара привела
із села молоду вдовицю Килину, в якої робота аж кипить у руках.
Сцена Мавки з матір’ю Лукаша та Килиною
Марно намагаються лісові друзі
допомогти Мавці забути Лукаша. А Той, що в скелі сидить простягає до дівчини
свої пожадливі руки. Але Мавка не підкоряється. Підбігла Мавка до Лукаша,
глянула благально в очі, але він відштовхнув її. В розпачі кинулася Мавка в
обійми страховища, і навічно зімкнулися над нею важкі брили скелі.
У селі святкують весілля Килини та
Лукаша. Та нараз перед очима Лукаша з'являється сумний образ Мавки, і його
охоплює жах від своєї зради. Покинувши Килину і гостей, він тікає до лісу.
Весілля Лукаша та Килини
ІІІ ДІЯ
Лісові мешканці мстять Лукашеві за
зраду, і він втрачає розум. Чудодійною силою свого почуття Мавка розбиває скелю
і приходить до коханого. Угледівши Мавку, Лукаш схиляється до її ніг, але сором
за зраду жене його геть.
Килина проклинає суперницю, і Мавка
обертається на вербу. Син Килини вирізує з верби сопілку і просить Лукаша
заграти йому.
Епізод
перетворення Мавки на вербу. Пожежа
Полились чарівні звуки, в яких ожив
голос коханої. Розгнівана Килина примушує Лукаша зрубати вербу, але сокира
випадає з його рук. Килина сама замахується на деревце.
Затріпотіли листочки,
похилились довгі віти, але вилетів Перелесник Обійняв вербу і вона, спалахнувши
ясним полум'ям, підпалює хату. Килина з матір'ю тікають, а Лукаш, забувши все
на світі, грає на сопілці пісню втраченого кохання. Мавка, як чарівна мрія,
з'являється перед Лукашем і наче знову розквітає їхнє кохання. Душа Мавки
промовляє до Лукаша. Сніг поступово засипляє Лукаша.
Адажіо
Мавки та Лукаша
ПІДСУМКОВИЙ
ПЕРГЛЯД: М. Скорульський. «Лісова пісня»(1:45:38)
Нац. академ.
театр опери і балету України, диригент – А. Власенко, хореограф – В. Вронський,
художник – М. Левицька. Мавка – Т. Льозова, Лукаш – І. Путров.
І Д.:Сцена русалок, Того, що греблі рве та Водяного
(0:00–9:48);
Пробудження Мавки (лейтмотив кохання) та сцена з
Лукашем (11:51–20:01);
Адажіо Мавки та Лукаша (25:07–29:46);
Танець русалок (на мелодію з додатку Лесі
Українки) (33:27–35:10);
ІІ Д.:Сцена Мавки з матір’ю Лукаша та Килиною
(48:25–51:28);
Весілля
Лукаша та Килини (1:03:35–1:11:10);
ІІІ д.:Епізод перетворення Мавки на вербу. Пожежа
(1:13:36–1:20:15);
БАРОКО (з іт. "химерний, незрозумілий") – провідний художній стиль у країнах Європи з кінця ХVІ до середини ХVІІІ ст. (тривав близько 150 років: від 1600 до 1750 рр.). Цей стиль пов’язаний з інтенсивним формуванням могутніх європейських держав, великих наукових відкриттів. Визначальні риси в творах мистецтва бароко: · Динаміка (рух), · Химерне поєднання контрастних образів, · Схильність до вражаючих ефектів та експресивності, · Театральність, монументальність і декоративна пишність. · Велика роль символів та алегорій (двопланове художнє зображення: реальні образи заховані під художніми образами з характерними ознаками). Удосконалювалися такі жанри як кантата, ораторія, пасіон. В одночас з’явилися нові інструментальні жанри - кончерто гроссо (іт. –великий концерт) , соната , сюїта . ...
Музична культура епохи бароко характеризується появою і розвитком вокальних та музично-театральних жанрів: ОПЕРИ, ОРАТОРІЇ, КАНТАТИ, ПАССІОНА (ПРИСТРАСТЕЙ). Найважливіша подія епохи барокко – народження ОПЕРИ. ЗГАДАЄМО , що: -опера виникла в Італії (Флоренція) в XVI-XVII століть і мала назву «ДРАМА ДЛЯ МУЗИКИ»; -її створення було пов'язано з відродженням давньогрецької драми (Есхіл, Софокл, Еврипід); -спочатку це був сольний спів в супроводі інструменту – монодія (грец.-«один»,«пісня»). Такий стиль співу назвали «РЕЧИТАТИВ» (від іт.«декламувати»), бо акцент робився на якісній вимові слів, а не на передачі почуттів героїв. -частиною опери були вокальні ансамблі, хор, танцювальні епізоди. Перші опери створили діячі Флорентійської камерати. ФЛОРЕНТІЙСЬКА КАМЕРАТА (і тал. "Камерата" - компанія) - об'єднання поетів, музикантів, вчених, любителів музики, що склалося до 1580 року у Флоренції. До складу Флорентійської камерати входили: Якопо Пері...
Легендарними композиторами доби Відродженнястали стали ҐРЕҐОРІО АЛЛЕГРІ, П’ЄРЛУЇДЖІ ПАЛЄСТРІНА ТА ОРЛАНДО ЛАССО. Ознакою Ренесансу вважаються «Акорди Палєстріни». «Акорди Палєстріни» - це низка консонансних тризвуків на діатонічному низхідному басі. У строгому стилі дисонанс (ризькі за звучанням інтервали) дозволялися на слабій долі як прохідний звук або затримання. Такий в итриманий стиль з уникненням дисонансних інтервалів (секнди, септіми), а також недосконалих консонансів (м.3, в.3, м.6, в6) отримав назву «stile оsservato» . Поступово в цей період формується тональний центр мелодії (мажор і мінор), хоч переважає ладова свобода. ДЖОВА́ННІ П'ЄРЛУЇ́ДЖІ ДА ПАЛЕСТРИНА (1525(26)-1594, Рим) — італійський композитор; найвизначніший представник римської композиторської школи, який залишив більше 100 мес.Творчість Палестрини вплинула на розвиток церковної музики епохи Ренесансу: вище духовенство наказало усім брати приклад саме з Палестрини. ...
Комментарии
Отправить комментарий