УРОК №6. С.ТУРКЕВИЧ-ЛУКІЯНОВИЧ. ДИТЯЧА ОПЕРА «КУЦЬ»;

 

Стефанія Іванівна Туркевич-Лукіянович - перша видатна українська жінка композитор, піаністка та музикознавиця. 

Стефанія Туркевич народилася 25 квітня 1898 року в Львові. Вона була першою дитиною в родині греко-католицького священника, Мала молодшу сестру Ірину Туркевич-Мартинець та молодшого брата Лева Туркевича.

Дід майбутньої композиторки, Лев Туркевич - видатний український церковний діяч, ректор Львівської духовної семінарії. Батько був священниками. Мати Софія Кормош була піаністкою (акомпанувала молодій Соломії Крушельницькій). Родина була музичною, де кожен грав на якомусь музичному інструменті. Стефанія — на фортепіано, арфі й фісгармонії. Пізніше композиторка так згадувала своє дитинство і любов до музики:

ФІСГАРМОНІЯ

«Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепіано. Малою дитиною я пристрасно любила слухати її гру… Ну, а потім повстав у нас домашній салоновий оркестр. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво татові піаніно, вчився у проф. Марка), мама на фортепіано, Льоньо на віолончелі, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато також заснував наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Ніколи не жалів грошей на нашу музичну освіту»

Дитинство композиторки проходило у місті Броди та у місті Заліщики. Через деякий час сім’я композиторки переїхала до Львову і жила в приміщеннях Собору Святого Юра. Вся сім’я музикувала. Композиторка грала на фортепіано, арфі та фісгармонії.

Стефанія Туркевич здобула дуже багатогранну та якісну музичну освіту. Композиторка спершу навчалась у Василя Барвінського у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка, грала на фортепіано (1914—1916). В період навчання композиторка вела активну концертну діяльність як концертмейстерка і солістка.

З 1916 – 1919 рр. -  вивчала педагогіку, філософію та музикологію у Львівському університеті  (викладач-Адольф Хібінський), у консерваторії Польського Музичного Товариства (професор Вілема Курц).

В 1920 р. у Віденському університеті (філософія та педагогіка).

У 1925 р. вийшла заміж за Роберта Лісовського. 

В 1927—1930 рр. мешкала  та навчалась у Берліні (Арнольд Шенберг і Франц Шрекер).

В 1930 р.  у Празькій консерваторії, Вищій школі майстерності  (композиція).

В 1927 р. у  Вищій музичнії школиів Берліні (німецького композитора Франц Шрекер, на той час директор).

З 1930 по 1933 рр. в Державній консерваторії та у Вільному Українському університеті в Празі.

В 1934 році Стефанія Туркевич, захистила дисертацію та стала першою українкою, яка здобула ступінь доктора філософії в музикознавстві.

Подальший професійний шлях композиторки був пов’язаний зі Львовом. У 1935—1939 роках викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові, а з 1939 року — в об'єднаній консерваторії. Фактично, до завершення Другої Світової війни її твори регулярно звучать в концертних програмах і по радіо.

В 1937 року одружилася вдруге — з Нарцизом Лукіяновичем, лікарем-психіатром, письменником.

В 1944 році композиторка емігрує до Відня, та в 1946 році переїхала з сім’єю до Великобританії. Там була відома, як композиторка, виступала як піаністка і концертмейстер, переважно в Українських громадах. Її сестра Ірина Туркевич – Мартинець, після еміграції в Канаду організувала «Український дитячий театр» у Вінніпегу, де власне і ставились дитячі музично-сценічні композиції С.Туркевич. Там вперше була поставлена дитяча опера «Серце Оксани» 1970 р.

На жаль, довгі роки творчість композиторки не досліджувалась. Важливий крок до повернення творчої спадщини композиторки в Україну зробили Павло і Лариса Гуньків. Завдяки їх зусиллям, рукописний фонд композиторки було оцифровано і передано в Україну в присутності доньки композиторки - художниці Зої Лісовської.

Стефанія Лукіянович померла 8 квітня 1977 року в Кембриджі, Велика Британія.

Творча спадщина української композиторки складає: камерно-інструментальні твори, твори для фортепіано, 2 симфонії (друга симфонія має два варіанти), 1 симфонієта, 3 симфонічні Ескізи, симфонічна поема «La Vita», Космічна симфонія…,  балети («Руки», «Перли», дитячий балет «Весна», «Страхопуд»), опера «Мавка» (незавершена), авторка 8 дитячих опер.

ДИТЯЧІ ОПЕРИ: «Цар Ох або серце Оксани» (1960 р.), «Яринний городчик» (1969),  «Куць» (1969-1971).

ОПЕРА «ЦАР ОХ АБО СЕРЦЕ ОКСАНИ»

Перша постановка дитячої опери з успіхом була поставлена в Англії (роки невідомі). Прем’єра в Україні вперше відбулась 8 листопада 2020 року в Львівській національній філармонії імені М. Скорика.

Вона є найпростішою з трьох опер композитора, п призначення якої «не так музичне, як виховне, педагогічне», тому музика перемежовується з розмовними діалогами.

ОПЕРА «КУЦЬ» (1969-1971).

Згодом,  в Чернівецькій обласній філармонії ім. Д. Гнатюка, 26 грудня 2020 року відбулася світова прем’єра «діточої» опери (як називала оперу сама композиторка) «Куць». Опера для дітей «Куць» була написана у Великій Британії. Рукопис дитячої опери написаний у фортепіанному викладі. Та для глибшого розкриття музичних образів, які, приховані в імпресіоністичній гармонії та вербальних символах, Йосип Созанський (головний диригент Чернівецької обласної філармонії) інструментував твір для симфонічного оркестру. Лібрето опери було написано у співавторстві з Нарцизом Лукіяновичем, другим чоловіком композиторки).

Важливою особливістю в постановці опери є те, що вона поєднує два поняття: «опера для дітей» та «дитяча опера». ОПЕРА ДЛЯ ДІТЕЙ виконується дорослим складом або мішаним (дорослим і дитячим). «ДИТЯЧА ОПЕРА» виконується дітьми з врахуванням їх особливостей (голосу, віку, рисами характеру і т. д.).  Саме тому опера виконується в двома виконавськими складами солістів.

Основою арій, хорів і танців стала народнопісенна мелодика, лише усучаснена змістом  ХХ ст. Співучасть у постановці опери,  як дорослих фахових солістів, так і дітей,  нагадує  національні обрядові театралізовані свята (вертепи, великодні гаївки, купальські обряди), в яких знаходились відповідні «ролі» і для дітей, і для дорослих».

Над створенням костюмів, які пошиті в етно стилі та в казковій інтерпретації, костюмер Світлана Крачило працювала разом з дітьми.

НАЙГОЛОВНІША МЕТА ОПЕРИ ВІДКРИТИ МАЛЕЧІ СВІТ МИСТЕЦТВА, ПЕРЕМОГА ДОБРА НАД ЗЛОМ Й КОХАННЯ. Опера «Куць» засуджує підлість, хитрість, жорстокість та вчить поважати старших, захищати скривджених, не красти, допомагати меншим, признає

Велику роль в опері відіграє СОПІЛКА. Через сопілку, головний герой Андрій, ніби вимальовує фантастичний світ, який представлений в опері.

Сюжет опери ґрунтується на різноманітних обрядах календарного циклу  (особливо - проводи зими і зустріч весни), інтонаціях гуцульських мелодій. Яскраво виражене протиставлення фантастичного світу з реальним. Присутні елементи міфологізму.

Опера «Куць» - одноактна музично-театральна п’єса, яка складається з невеликого прологу та трьох дій.

Жанр  опери– лірико-фантастична дитяча казка.

ВИКОНАВСЬКИЙ СКЛАД: 7 дійових осіб

Фантастично-негативні герої: Куць, Грім, Заверуха, Мороз,

Позитивно реальні герої:  Андрій, Марічка, Дядько, дядько та хори а також хори: «дівчаток-днів тижня», хор колядників, хор хлопців та мішаний і балет.

ГОЛОВНІ ДІЙОВІ ОСОБИ ОПЕРИ – Куць, Андрій та Марічка. Кожен герой має свою музичну характеристику, лейттему.

ПРОЛОГ.

В пролозі під час гри оркестру, виходить Куць. Під час звучання його лейтмотиву він показує характер свого персонажу.

Куць (молодий диявол) – це уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло» (Персонаж Куць є також в творі Лесі Українки «Лісова пісня» ).

Він скрадається, підскакує, заглядає всюди. Та коли починає кукурікати півень, Куць тікає (елементи християнської міфології, тому що, в давні часи вважали, що спів півня розганяє нечисту силу).

Після прологу та кожної дії, виходять хор дівчаток, які співають та зображають дні тижня.

І ДІЯ («Гуцульщина. Літо. Загорода»),  розпочинається з виходу Андрія, який грає на сопілці (в оркестрі звучить соло флейти-імітація сопілки). Андрій засмутився, не знає як розповісти дядькові, що ягня пропало. Приходить Марічка, кличе його до хлопців та дівчат. Але він пригноблений відповідає: «Марічко прости за турбот. Мені не до забав. Не знаю, як дяді сказати, що любимець його пропав!» Андрій має здогадки, що можливо, це Куць вкрав ягня.

Дядько дізнався, що ягня пропало і відправляє Андрія до лісу, шукати його любимця. По одній виходять сім дівчаток, кожна з неї- це день тижня.

В ІІ ДІЇ («Пізня осінь в горах») розгортається драматургія опери, яка характерна для дитячих опер - конфлікт добра і зла.

Андрій шукає в горах ягня. Пізня осінь в горах. Він кличе ягня: «Ме-Ме», а у відповідь чує кривляння Куця, який вдає ягня, Куць вискакує перед Андрієм та питає в нього хто він, і що хоче від нього (відбувається протиставлення фантастичного світу з реальним). Куць починає сміятись і каже, що знає де  ягня. На що йому  Андрій відповідає :

«Не дразни мене, потворе ,  я не хочу з тобою тут бійки

Ягня я знайду – ціле і здорове, як тільки почує мій голос сопілки».

Куць знову злісно насміхається з хлопця, накладає чари на його сопілку: «коли ти почнеш на сопілці грати, то тоді всі будуть танцювати!» і наганяє на хлопця мороків - Грім, Заверуха, Мороз  (в музичному супроводі виходу мороків спостерігаються українсько-гуцульські мелодії).

Мороки починають залякувати Андрія та хлопчик відганяє їх від себе. Коли всі троє окружають Андрія, він бере сопілку і починає грати. Мороки змушені танцювати. Мороки втікають. Андрій змерзлий, затуляється, сідає в куток і засинає (цей фрагмент вчить хоробрості, боротись зі злом і не здаватись у важких ситуаціях).

Здалека чути спів колядників, співають колядку «Нова радість стала» (події розгортаються в період Різдва). Колядники знаходять Андрія.

«Що це – хто це. Що ти хлопче розбудись. На світ Божий подивись.

Отвори свої повіки. Бо замерзнеш тут навіки».

Мороки і Куць чують колядку і втікають - добро перемагає зло! Андрій будиться і розповідає, що з ним відбулось.

Далі події розгортаються в горах, показується, як Марічка заблукала. Куць з’являється перед дівчинкою. В них розпочинається діалог. Андрій приходить на допомогу і Куць викрадає Андрія. Друга дія теж закінчується хором-дівчаток.

ІІІ ДІЯ  («Весна. Великдень. Дзвони»), події розгортаються перед церквою. До дівчини наближається хор хлопців. Вони співають, що «вже не повернеться твій Андрій, десь принадив його Вій!». На сцені розпочинається хоровод, всі святкують. Під час цього виходить на сцену Дядько з прив’язаним за шнурок Куцьом.

Пісню Дядька:

 «Ах ти чорте, Куцю-Куць та ти кодло цих лісів

 Щоб заїздити коня ти пробуєш своїх сил

 Та тепер конець тобі і скінчиться жарт і сміх

 Примирися ти судьбі повідайсь з провин усіх»

 Хор сварить Куця:

«Ти нездаро, злобний дух ти страховище для нас

Ми за всі твої діла проклинаємо весь час»

Куць хоче вирватись, аде йому не вдається. Здалека починається роздаватись голос сопілки, всі замовкають, починають крутитись. Входить Андрій з сопілкою, всі починають танцювати. Сопілка ще зачарована Куцьом. Коли Андрій перестає грати, всі біжать до нього, вітають його, а Андрій обіймає радісно Марічку. Раптом він баче прив’язаного Куця. Андрій і Куць співають дует. Куць починає просити пробачення, що не буде більше красти і що віддасть ягня здорове і просить його відпустити. Марічка звільняє Куця і кидає за ним в слід зачаровану сопілку:

«Втікай же Куць від нас Марічко, в нього ти сопілку кинь

Щоб дух його злий не тривожив весь час. О, радосте жий, а злобо загинь!»

Марічка і Андрій стають по середині сцени і всі вінком окружають їх. Починається танок і спів «гагілки».

Опера містить педагогічне, виховне і патріотичне значення (у фінальну веснянку вставлені рядки «Україно, вставай, весноньку вітай»).

С. Туркевич-Лукіянович. «Куць» (40.36) Чернівецька обласна філармонія ім. Д. Гнатюка Академічний камерний хор «Чернівці» (керівник – Н. Селезньова), камерний склад Академічного симфонічного оркестру, балет заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю України ім. А. Кушніренка, диригент – Йосип Созанський. 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.   Ознайомитися зі змістом уроку №7. Записати в зошит НОМЕР, ТЕМУ УРОКУ та скорочений конспект (виділено фіолетовим)