Урок №5. М.Лисенко Дитячі опери

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ:

1. Які музично-театральні жанри ви знаєте? 
2. Як називається музичний твір, в якому герої не розмовляють, а танцюють? 
3. Як називається музичний твір, в якому герої не розмовляють, а співають? 
4. На які групи поділяються співацькі голоси? 
5. Перелічите голоси кожної групи.
6. Як називається літературний текст балету або опери? 
7. Як називається вступ до балету або опери? 

М. ЛИСЕНКО. ДИТЯЧА ОПЕРА «КОЗА-ДЕРЕЗА» (1888)

Композитор, піаніст, диригент, фольклорист, педагог ігромадський діяч, МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ ЛИСЕНКО (1842-1912) став основоположником нової української національної музики. 

Серед його авторських досягнень також створення нового жанру – дитячої опери. Так, протягом п’яти років (з 1888-го по 1893 рік) він написав три дитячі опери за мотивами народних казок – "КОЗА-ДЕРЕЗА", "ПАН КОЦЬКИЙ" І "ЗИМА І ВЕСНА".

Всі вони написані за сюжетами українських народних казок на лібрето  української письменниці Дніпрової Чайки.

Дитяча опера «Коза-дереза" - КОМІЧНА ОПЕРА для маленьких виконавців (6-7 років) діточок. 

Вперше опера була поставлена в Києві, учасниками були четверо дітей Лисенка,  троюрідний брат Лисенка-Михайло Старицький та їхні маленькі друзі. Костюми й танці допомагала створювати Леся Українка, яка часто ходила в гості до його дітей. 

СЮЖЕТ ОПЕРИ-КАЗКИ: Дід купив козу, як виявилося дуже хитру і підступну, за що дід хотів її зарізати. Але Козі вдалося втекти в ліс, де вона зайняла будиночок Лисички. І хто б не хотів допомогти Лисичці вигнати Козу-дерезу, нічого не виходило. Коза лякала і Зайця, і Вовка, і Ведмедя. І тільки відважний Рак-неборак не побоявся погроз Кози-дерези і вигнав її з лисячого будинку.

 Казка вчить захищати скривджених, виховує почуття колективізму, стверджує перемогу добра над злом.

Опера складається з ПРОЛОГУ (вступної сцени спектаклю) та ОДНІЄЇ ДІЇ. В опері шість дійових осіб:

•  КОЗА-ДЕРЕЗА  (мецо-сопрано),

• ЛИСИЧКА-СЕСТРИЧКА, ЗАЙЧИК-ЛАПАНЧИК, РАК-НЕБОРАК  (сопрано)

•  ВОВЧИК-БРАТИК, ВЕДМІДЬ-ТОВСТОЛАП (альт),

•   Усі звірята – хор.

Всі персонажі, крім Кози-дерези, утворюють групу позитивних дійових осіб.  

Коза-дереза – носій негативних рис.

В творі можна виділити дві сюжетні лінії. 

В першій показуються дії Кози-дерези, яка намагається насильно загарбати чуже добро. 

В другій ми бачимо, як звірі намагаються цим діям перешкодити. 

На відміну від великих опер,  яких супроводжує симфонічний оркестр, «Козу-дерезу» супроводжує фортепіано. Давайте разом поміркуємо чому? (тому що виконавцями вокальних партій є діти і  супровід має бути легким і дохідливим).

Своєю будовою опера «Коза-дереза» нагадує форму РОНДО (з італ. означає «коло»). Пісеньки різних звірів – Лисички, Зайчика, Вовчика, Ведмедя і Рака чергуються з однією і тією ж піснею-відповіддю Кози. Таку форму ми часто зустрічаємо в  народних казках («Ріпка», «Теремок») та народних піснях, де після кожного куплета повторюється той самий приспів.

Музика опери народна, бо композитор використав мелодії популярних на той час українських народних пісень. 

Характеристика Кози-дерези складається з двох контрастних частин: 

1.горювання Кози і її страх бути покараною дідом (мінорна журлива мелодію з мінорною терцією спочатку вгору і зразу вниз нагадує пісню-плач); Інтонаційно ця мелодія близька до української народної пісні «Ой, у полі нивка».

2. у другій частині пісні Коза-дереза забуває про своє горе і радіє, що може її загарбати хатку. Починається танцювальна грайлива мелодія (рух мелодії зверху вниз, у фортепіанному вступі короткі акорди на стаккато). Ця пісня є  лейттемою – характеристикою головної героїні. Тут композитор використав частково мелодію української народної пісні «Бігло, бігло козенятко».

Налякавши Лисичку, Вовчика і Зайчика, КОЗА від радості пританцьовує і весело співає. Слабкі жіночі закінчення музичного супроводу допомагають створити образ лукавої Кози-дерези. Інтонаційно пісня нагадує один із варіантів мелодії «Пісні про Нечая».

 Лисичка виступає в опері як позитивний персонаж, вона чепурна, кокетлива, симпатична хазяйка, і їй співчувають всі звірі. Мелодія пісні Лисички інтонаційно близька до мелодії жартівливої української народно-побутової пісні «Казав мені батько». Дізнавшись, що її хатку зайняв «якийсь лихий звір», Лисичка зі словами «Ой лишенько, ой горенько! Бідна моя головонька!» утікає в ліс. Далі вона з'являється в сценах, з піснями в яких ми чуємо її плач і голосіння (розповідь про своє горе).  

Музичні характеристики інших тварин побудовані на конкретних українських народних мелодіях:

- Пісенька Зайчика «Добрий вечір, Лисонько, куди йдеш?»— грайлива мелодія УНП «Добрий вечір, дівчино».

-  Пісенька Вовчика «Ой, я сірий Вовчок» — жартівлива народна пісня «Ой, під вишнею»,

-  Пісня неповороткого Ведмедя «Ходив я, ходив по всіх пасіках» - мелодія колядки «Ходив-походив місяць по небу»

-   Пісня сміливого Рака «Ой, я Рак-неборак, я не простий козак, я над раками пан, я болотний гетьман» - УНП «І шумить, і гуде».

В опері «Коза-дереза» є дві хорові сцени. Вони утворюють ніби рамку всієї опери.

ІНТРОДУКЦІЯ - ПРОЛОГ (хоровий вступ) має тричасну форму і складається з 3-хорів, поміж яких чути діалоги Діда і Кози  (без музики, у формі римованої прози). Такі розмовні моменти наближають оперу до дитячих ігор. 

Перший хор прологу виконується за завісою та починається триголосним хором,  в якому скоромовно-речитативно розповідається про купівлю Кози (мелодія УНП «Ой, посіяв козак гречку»). Другий хор прологу «Розсердився старий Дід". Коли відкривається завіса, ми бачимо на сцені Лисичку з її жартівливою піснею.

В останній хоровій сцені опери «Ходім, братця, воювати» звучить дружний заклик обурених звірів помститися Козі-дерезі. Композитор вдало використав тут бадьору оптимістичну народну пісню «Про Купер'яна».

ВІДЕО-ПЕРЕГЛЯД  «Музично- театральні жанри. М.В.Лисенко Опера "Коза -Дереза"      

ПИТАННЯ ДЛЯ  ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕМИ:

1.  Хто автор дитячої опери «Коза-дереза»?
2.  Хто написав лібрето опери «Коза-дереза»?
3.  Назвіть жанр цієї опери.
4.  Назвіть персонажів опери.
5.  Із скількох частин складається опера?
6.  Що таке пролог?
7. Яку форму нагадує будова 1-ої дії?         
8.  Інтонації яких у.н.п. покладено в основу образу Кози-дерези? Скільки в неї тем-образів? Яка тема є її лейтмотивом?
9.  Якій співацький голос у кожного з персонажів.
10. Які популярні УНП використав композитор для створення образів звірів?

М. ЛИСЕНКО ОПЕРА «ЗИМА І ВЕСНА» АБО «ЗИМОВА КРАЛЯ» (1892)

За свідченням сина композитора Остапа, Микола Лисенко був дуже вражений оперою М. А. Римського-Корсакова «Снігуронька» і вирішив використати українські народні обрядові пісні, які були вже ним зібрані і оброблені для дитячого музичного спектаклю» в новому творі під назвою «Зима і Весна».

ОПЕРА «ЗИМА І ВЕСНА» -найскладніша з усіх трьох дитячих опер композитора. Вперше твір був видано в 1903 році в Києві. Лібрето склала письменниця Дніпрова Чайка.  

Опера розрахована на виконання дітьми старшого шкільного віку, а окремі партії можуть бути підготовлені лише дорослими співаками.

ЦЕНТРАЛЬНІ ДІЙОВІ ОСОБИ – це персоніфіковані сили природи - Зима, Весна, Мороз, Вітер, Метелиця (вони виступають як живі істоти). Для  яскравої характеристики героїв композитор творчо використав обрядові пісні — колядки, щедрівки, веснянки й народні танці…

КОРОТКИЙ ЗМІСТ: Поетично-фантастична розповідь про те, як змінюються пори року. Суворий буркотливий Мороз без жалю проганяє сумну заплакану Осінь. З'являється білолиця красуня Зима з своїми вірними супутниками Метелицею, Вітром, Ожеледдю, Дідом-сніговиком, які приносять з собою чарівні зимові свята. Незабаром Сич-віщун попереджає, що Зимі з її друзями час тікати, бо летять вже птахи — перші вісники тепла. З дзвінкими радісними веснянками надходить світла красуня Весна; вона несе з собою пробудження природи, кохання, радість праці.

ОСНОВНА ЇЇ ІДЕЯ — перемога світла над темрявою, розквіт нових життєдайних сил, єдність людини і природи.

ЖАНР ОПЕРИ:  казково-фантастичний,  пов’язаний з народним побутом, трудовим життям народу, його звичаями та обрядами. Наприклад, образ Зими пов'язаний з образами, що символізують зимову працю (Хлопець-веретено, Дівка-прядка, Хлопець-гребінь) і казково-фантастичними образами (Баби-казки, Діда-ворожбита, Сича-віщуна тощо).

ОПЕРА СКЛАДАЄТЬСЯ З УВЕРТЮРИ І ДВОХ АКТІВ.

УВЕРТЮРА (за формою близька до сонатного алегро) наблизила дитячу музичну виставу до справжнього великого оперного спектаклю.  За змістом УВЕРТЮРА поділяється на дві частини:

ПЕРША пов'язана з образом Зими, ДРУГА — з образом Весни. Невеликий вступ малює картину холодної зимової природи. Перша тема пов'язана з образом Метелиці. (чути інтонації українського народного танцю «Метелиця»): Друга тема (побічна партія) - спокійна, мажорна, акордового складу тема. Далі йдуть два епізоди: помпезно привітального характеру (урочистий вихід Зими з її челяддю) та зображальна музика зимової картини природи з уривками весняних закликів (натяк про прихід Весни). Але Зима ще все-таки перемагає.

У ДРУГІЙ ЧАСТИНІ увертюри відтворено боротьбу за остаточне ствердження Весни. Спочатку звучать урочисті інтонації хору колядників і щедрівників, що славлять Зиму (мелодія близька до УНП «Вийшли в поле косарі»). Далі, чутно радісні передзвони, які віщують наближення Весни і інтонації фінального хору опери «А вже весна» (ствердження Весни, перемога світла над тьмою, торжество радості). 

                        Увертюра до опери «Зима і Весна»

                        МУЗИЧНІ ОБРАЗИ ОПЕРИ

ЗИМА — один із центральних образів опери. Композитор наділяє її реальними рисами живої людини (вокальна партія) та «малює»  (з її лютими морозами, стужею і разом з тим з її святами, обрядами, іграми, піснями й танцями) як явище природи (інструментальна картино-зображальна партія)

Перша картина появи Зими - це інструментальна характеристика  прекрасного казкового краєвиду: блискучо-снігова рівнина і навкруги величава тиша і спокій. Звучить хор, який закликає «славну Зимоньку-царицю». Рухом широких октавних акордів у високому регістрі зображують урочистий вихід красуні Зими з її вірними друзями Метелицею, Ожеледдю, Вітром, Дідом сніговиком. Перша вокальна характеристика Зими – це її мажорне та лагідне звернення до Мороза: «Здоров, здоров, Морозеньку, Здоров, милий мій! Ой, чого ти, Морозеньку, Та такий сумний?» Але Мороз незадоволений з того, що Зима принесла з собою відлигу і марно намела снігу. Сцена закінчується дуетом, в якому Зима лагідно заспокоює стурбованого Мороза. Дует інтонаційно близький до ліричних народних пісень і українських романсів (зокрема до романса М. Лисенка «Садок вишневий коло хати»).

Ця сцена змінюється веселим виходом колядників і щедрівників, які славлять Зиму, після чого Зима розповідає про славний холодний край Півночі. Вона горда з того, що принесла свої радощі людям;

Раптово  все переривається дзвоном: Весна вже зовсім близько! Збентежена Зима звертається до своїх вірних друзів: Челядоньки, голубоньки, допоможіть, давайте! Ой, чую я, що смерть моя, Ой, не допускайте! В мелодії, близькій за характером до плачу-голосіння, чути безпорадність і відчай. Після виходу Весни і її примовки «Ось зеленая вербиця, згинь ти, Зимо білолиця» — Зима остаточно зникає зі сцени.

МОРОЗ охарактеризований, як суворий господар, що пильно стежить за порядком і чистотою. В сцені з Осінню, яку він гнівно проганяє, Мороз говорить про себе: Я хазяїн справний, чепурний та строгий! Я кладу із криги на річках дороги! В музиці Мороза переважають різко акцентовані ходи мелодії, супроводжувані важкими акордами.

Виконуючи прохання Зими врятувати її від Весни, Мороз махає сосною, і все заморожує (чути синкопи, повторення октав, альтеровані акорди і зменшений тризвук). Мороз знає, що прихід Весни несе смерть і йому, але він вірить в свої сили і заспокоює Зиму. Але  після примовки Весни «Ой, червонеє яєчко, згинь, Морозе-Морозечку!» Мороз більше не з'являється на сцені після

МЕТЕЛИЦЯ (супутниця Зими) зображена безтурботною та легковажною. В основі її інструментальної характеристики лежить український народний танець «Метелиця». Коли, в ІІ дії,  налякана Зима звертається до своїх челядників з благанням захистити її, то першою відгукується Метелиця. ЇЇ вокальна характеристика  Окрутнуся, обернуся, Затанцюю шляхом. Налякаю воріженьків Превеликим страхом! також побудована на інтонації народного танцю з відтворенням швидкого кружляння Метелиці.

ВІТЕР в опері протиставлений Морозу як йога суперник. Він залицяється до Зими, відвертаючи її увагу від Мороза. Вітер має лише одну вокально-інструментальну характеристику. В І дії, розгніваний Мороз скаржиться на нього Зимі. У відповідь на це Вітер лає Мороза: Тьху, ти, як він розходився! Дума він, що цар! В мелодії відчутно вольові уперті інтонації, супровід насичений звукозображальними моментами, що імітують пориви і свист Вітру:

ДІД-СНІГОВИК  має чимало спільного з характеристикою Мороза -  це суворість і хазяйновитість. Вперше, Дід-сніговик з'являється в сцені зустрічі Мороза і Зими, де звертаючись до Мороза, він заспокоює його: Не журися, Морозеньку, Невеликий гріх; Маю повний лантух снігу, Стане ще на всіх. У ІІ дії він дорікає Метелиці за її легковажність: Не дуже ти, молодице, На сніжок мій квапся, Бо за вами, гульвісами, І мішок порвався (мелодія нагадує скоромовний речитатив, близький до лайливої розповіді).

ОЖЕЛЕДЬ є епізодичним безтурботно-танцювальним образом опери.

Роль ОСЕНІ  хоч і незначна, але найбільш виразна і яскрава. Вона представлена двома піснями на початку І дії. Коли Мороз гнівно лає і проганяє її, Осінь з торбою і палицею, перед порогом, плачучи, співає свою першу пісню: Дядечку Морозе, Мій вельможний пане, Хто ж без мене, дядьку, Хатоньки догляне? В її наспівній  мелодії відчутні благання і плач. Але Мороз не хоче й слухати. Скривджена Осінь співає другу пісню, яка ще більше поглиблює її сум: Горе мені, горе, Бідній сиротині... Ой, піду далеко по сумній дорозі, Розіллю по світу дрібненькії сльози! Мелодія пісні, інтонаційно близьку до УНП «Ой, добрая годинонька була». Після другої пісні Осінь зникає.   Не можна не відзначити, що Осінь наділена рисами, властивими живій людині з її болями і переживаннями. Обидві пісні близькі за своїм настроєм до народних пісень про тяжку жіночу долю. («Ой, попливи, вутко», «Червона ружа», «Піють півні» та ін.).

ОБРАЗ ВЕСНИ -  образ «гарної дівчини у віночку». Вперше Інструментальна картино-зображальна характеристика Весни з'являється в ІІ дії, коли хор за сценою співає про появу птахів.  Завдяки плавному тріольному руху  широких акордів, музика звучить ніби весняні передзвони. З'являється Весна і співає радісну привітальну пісню «На плужечку, на плужечку, по крутому бережку», розповідаючи людям, які гостинці принесла вона з собою: Я везу усім роботу, ще й веселую охоту, Я везу всім вільну волю, Та кохання, та здоров'я!  

Хор славить Весну, у відповідь на що вона проголошує загибель Зими і Мороза і привітно звертається до людей: «Ворогів ми побороли, ви усі тепер на волі». 

Лунають веселі заклики: «Завиваймо танки, затиняймо веснянки!», які переходять в апофеозний фінальний хор «А вже весна, а вже красна»; в ньому стверджується основна ідея опери — неминуча загибель всього старого, темного, холодного, перемога тепла і світла життя.

ХОРОВІ СЦЕНИ В ОПЕРІ.  Як відомо, Микола Віталійович з любов'ю збирав, а згодом упорядкував та обробив пісні, які увійшли в його 4 збірники обрядових народних пісень. Деякі з них використані композитором в цій опері.

ХОРИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ЗИМОЮ і зимовими святами. Перша хорова сцена (початок І дії): Веретено, Гребінь, Прядка, Баба-казка, Дід-ворожбит танцюють і співають: «Нумо, нумо, збираймося», закликаючи Зиму скоріше прибувати.

Наступна сцена починається хором  тих самих фантастичних супутників Зими, які співають про наближення славного свята: Ой, ти, Зимонько, цариця, Огрядная, білолиця…Прибувай до нас здорова! Ось ковбасок низки, Вже колядки близькі! Хор безпосередньо переходить в народну колядку «Ірод проклят засмутився», яку співають за сценою. Вибігають дівчата, хлопці (колядники і щедрівники), звучить святковий хор, побудований на одночасному об’єднанні колядки «Нова рада стала» і щедрівки «Щедрик ведрик». Закінчується сцена урочистим хором, в якому колядники і щедрівники славлять царицю Зиму.

У ІІ дії  ще 2 невеликі хори челядників. Перший хор - прославлення святкових достатків: «...гарні книші, паляниці, а ще кращі ковбасочки, солодкії оладочки...» У другому хорі челядників «Ой, чарочки, чарушечки», яким завершуються зимові свята.

ХОРИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ОБРАЗОМ ВЕСНИ.

Перший хор - проголошення приходу Весни: «Весна іде, тепло несе, Уклоніться їй!». Прозора мелодія пасторального характеру побудована на коротких фразах, що нагадують звичайні заклики.  Друга частина хору – це прославлення Весни: Весно, Весно молоденька, Роботяща, веселенька (тут переважає акордова фактура супроводу, що створює святкове звучання).

Після першої пісні Весни «На плужечку» звучить один із кращих хорів опери про пробудження природи від зимового сну: Зозуленька в лужку, в лужку Заспівала ку-ку, ку-ку! Соловейко обізвався, Ліс змарнілий засміявся! М.Лисенко поетично відтворив у музиці чарівний світ природи: трель імітує спів соловейка, легкі пасажі з шістнадцятими створює уяву про дзюрчання води і шелестіння молоденької травички.

Неперевершеним зразком майстерності композитора є  тричастинний хор «А вже весна, а вже красна», в якому стверджується оптимістична ідея опери. Матеріалом для нього послужила відома українська народна пісня «А вже весна».

Як бачимо, саме в хорах найбільш повно відтворено народний побут - свята, обряди, звичаї народу.

Цікаво, що опера має додаток, в якому композитор подає всі хори в чотирьох голосному розкладі спеціально для більш дорослих виконавців.

                 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.  Ознайомитися зі змістом уроку №5.

2.  Під супровід "відео" співати нотами Пісню Кози з опери М. Лисенко «Коза Дереза» (записати на диктофон, надіслати)

     3.      Дати відповіді на «Тестові питання» за посиланням 

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3946961