Музична література 2(4)базовий

БАРОКО  (з іт.  "химерний, незрозумілий")   – провідний художній стиль у країнах Європи з кінця ХVІ до середини ХVІІІ ст. (тривав близько 150 років: від 1600 до 1750 рр.). Цей стиль пов’язаний з інтенсивним формуванням могутніх європейських держав, великих наукових відкриттів. Визначальні риси в творах мистецтва бароко: ·       Динаміка (рух), ·       Химерне поєднання контрастних образів, ·       Схильність до вражаючих ефектів та експресивності, ·       Театральність, монументальність і декоративна пишність. ·     Велика роль символів та алегорій (двопланове художнє зображення: реальні образи заховані під художніми образами з  характерними ознаками).   Удосконалювалися такі жанри як кантата, ораторія, пасіон. В одночас з’явилися  нові інструментальні жанри  -  кончерто гроссо (іт. –великий  концерт) ,  соната ,  сюїта . ...

  ОПЕРА ( з італійської означає «праця», «твір») виникла наприкінці XVI сторіччя в Італії, як спроба групи вчених-гуманістів (літераторів і музикантів) відродити давньогрецьку трагедію.  Такий музичний спектакль називали «dramma per musica» ( драма на музику) . Поступово, з розвитком жанру, МУЗИКА та СОЛЬНИЙ СПІВ З ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМ СУПРОВОДОМ відігравали все більшого значення. Перші опери з'явилися в Італії, під Флоренції на рубежі XVI - XVII століть. Їх автори були учасниками невеликого гуртка любителів мистецтва, які збиралися біля багатих меценатів Джованні Барді і Якопо Корсі. Гурток цей увійшов в історію музики під назвою ФЛОРЕНТІЙСЬКОЇ КАМЕРАТИ (з італ. camerata - гурток). Члени камерати були великими шанувальниками античного мистецтва і мріяли відродити давньогрецьку трагедію. За збереженим описам вони знали, що під час представлення трагедій Есхіла, Софокла, Евріпіда актори не проговорювали, а проспівували текст, і також знали, що там брав участь співаючий і танц...

В епоху Відродження музиканти вважали, що, вокальне мистецтво особливо тонко може передати  внутрішній світ людини, її настрої, тому на передній план виходить СОЛЬНИЙ СПІВ З ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМ СУПРОВОДОМ . В українській музичній культурі продовжують широко розвиватися народнопісенна творчість . Особливе місце належить епічному жанру - ДУМАМ ТА ІСТОРИЧНИМ ПІСНЯМ , в яких відображалася драматична історія українського народу. Зміст найстарших дум та історичних пісень зв'язаний з визвольною боротьбою проти татар і турок та проти поневолення пансько-шляхетською Польщею ( "Дума про Марусю Богуславку", "Дума про Самійла Кішку", "Хмельницький та Барабані", "Дума про трьох братів Озівських" та ін). Носіями цього мистецтва були КОБЗАРІ, які славилися своїм гарними голосами, даром мелодичної імпровізації та досконалим володінням інструменту. Серед них -  Федор Холодний, Остап Вересай, Михайло Кравченко. Крім історичних пісень, кобзарі виконували також...

Легендарними композиторами доби Відродженнястали   стали ҐРЕҐОРІО АЛЛЕГРІ, П’ЄРЛУЇДЖІ ПАЛЄСТРІНА ТА ОРЛАНДО ЛАССО. Ознакою Ренесансу вважаються «Акорди Палєстріни». «Акорди Палєстріни» - це  низка консонансних тризвуків на діатонічному низхідному басі. У строгому стилі дисонанс (ризькі за звучанням інтервали) дозволялися на слабій долі як прохідний звук або затримання. Такий в итриманий стиль  з уникненням дисонансних інтервалів   (секнди, септіми), а також недосконалих консонансів (м.3, в.3, м.6, в6) отримав назву «stile оsservato» . Поступово в цей період формується   тональний центр мелодії (мажор і мінор), хоч переважає ладова свобода. ДЖОВА́ННІ П'ЄРЛУЇ́ДЖІ ДА ПАЛЕСТРИНА (1525(26)-1594, Рим) — італійський композитор; найвизначніший представник римської композиторської школи, який залишив більше 100 мес.Творчість  Палестрини вплинула на розвиток церковної музики епохи Ренесансу:  вище духовенство наказало усім брати приклад саме з Палестрини. ...